Святі місця світу

Головна святиня християнства над Голгофою і Гробом Господнім. Щорічно тут сходить Благодатний вогонь.

Найдавніший діючий храм світу над печерою Різдва зі срібною чотирнадцятипроменевою зіркою.

Чернеча республіка з 20 монастирями, скитами й келіями — духовне серце православʼя, доступне лише чоловікам за діамонитиріоном.

Шість діючих монастирів на вершинах скель-стовпів — унікальний ансамбль візантійського чернецтва.

Острів Апокаліпсису: печера, де апостол Іван отримав Одкровення, і монастир-фортеця над нею.

Головний храм великомученика Димитрія Мироточивого з криптою на місці його мучеництва.

Обитель святителя Нектарія Егінського — одного з найшанованіших чудотворців ХХ століття.

Нетлінні мощі святителя Спиридона, які, за переказами, зношують взуття, мандруючи світом на допомогу людям.

Найбільший храм Греції на місці мучеництва апостола Андрія — просвітителя земель Русі.

Головна марійна святиня Греції: прочани підіймаються до храму на колінах у день Успіння.

Найдавніший безперервно діючий монастир світу біля Неопалимої Купини, під горою Мойсея.

Великий храм Премудрості Божої — серце Візантії, куди прибули посли князя Володимира.

Місце останніх років Пресвятої Богородиці та базиліка апостола Івана Богослова.

Духовна столиця Грузії: собор над місцем, де сховано Хітон Господній.

Друга за значенням лавра України на горі, де явилася Богородиця й лишила стопу в камені.

Колиска чернецтва Русі: Ближні й Дальні печери з нетлінними мощами преподобних.

Найбільша обитель Болгарії у горах, заснована учнями прп. Івана Рильського.

Монастир, вирубаний у прямовисній скелі, — найвідвідуваніша святиня Балкан.

Мармурова обитель св. Симеона Мироточивого — духовна колиска сербського православʼя.

Монастирі з унікальними зовнішніми фресками: Путна, Воронець, Молдовиця, Сучевиця.

Мощі святителя Миколая Чудотворця, до яких щороку йдуть тисячі православних прочан.

Базиліка св. Петра над гробницею апостола та Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура над мощами ап. Павла.

Собор Івана Хрестителя зберігає полотно з відбитком розп'ятого — найдосліджуванішу реліквію світу.

За переказом — дім Богородиці з Назарета, перенесений до Італії у XIII столітті.

Собор Паризької Богоматері, відновлений після пожежі 2019 року, зберігає одну з головних реліквій Страстей.

Грот Массабіель, де 1858 року Богородиця явилася Бернадетті; джерело з тисячами засвідчених зцілень.

Готичний собор із лабіринтом прочан і найповнішим у світі вітражним ансамблем XIII ст.

Кінцева точка Шляху святого Якова — найвідомішого пішого паломництва Європи.

Місце явлень 1917 року та «чуда сонця»; одне з найбільших марійних святилищ світу.

Монастир із Чорною Мадонною — головна святиня Польщі, шанована й православними прочанами.

Головна православна святиня Польщі — гора тисяч обітних хрестів і жіночий монастир.

Найбагатша обитель Кіпру з іконою Богородиці, писаною, за переказом, апостолом Лукою.

Друга за величиною обитель Болгарії, заснована 1083 року грузинськими ктиторами.

Землі проповіді Христа: Благовіщення в Назареті, перше чудо в Кані, Преображення на Таворі.

Єдина збережена реліквія земного життя Богородиці — її Пояс, що зберігається у Ватопедському монастирі й виноситься для поклоніння.

У золотому релікварії найбільшого готичного собору Німеччини спочивають мощі волхвів, що поклонилися Немовляті Христу.

Базиліка Сан-Марко з візантійськими мозаїками зберігає мощі євангеліста Марка, перенесені з Александрії 828 року.

У крипті собору Амальфі спочивають мощі апостола Андрія Первозваного — просвітителя київських гір; від них сходить миро.

Місце служіння й первісного поховання святителя Миколая Чудотворця — головна ціль прочан на південному узбережжі Малої Азії.

Тут 325 року отці Церкви уклали Символ віри. Збереглися храм Успіння (Айя-Софія Нікейська) та міські мури.

Колиска слов'янської писемності: обитель учнів свв. Кирила і Мефодія над Охридським озером, «місто 365 церков».

Червона обитель св. Сави, де вінчалися на царство сербські королі; осідок першої автокефальної кафедри.

Острівна обитель серед скель і сосен, відома суворим статутом і власним співочим розспівом.

Обитель царя Давида Будівничого XII ст. з унікальними мозаїками Богородиці — пам'ятка ЮНЕСКО.

Понтійська обитель IV ст., вбудована у прямовисну скелю на висоті 1200 м, з фресками, що вкривають усю печерну церкву.

Головне паломницьке місце Центральної Європи з чудотворною статуєю Богородиці XII століття.